Дем'янівська гімназія Нижньосірогозької селищної ради Херсонської області

  





Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти Дем"янівської початкової школи

Схвалено                                                             Затверджую
Педагогічною радою                                         Керівник________  
Світлана ШЕСТОБУЗ

Протокол № 2 від 07.09.2021                            Наказ № 63 від 08.09.2021
 

 

 

 

ПОЛОЖЕННЯ


ПРО  ВНУТРІШНЮ  СИСТЕМУ
ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ  ЯКОСТІ  ОСВІТИ

ДЕМ'ЯНІВСЬКОЇ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ

НИЖНЬОСІРОГОЗЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ

ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                         
                                                          
ЗМІСТ


Загальні положення.
2. Стратегія  та процедури забезпечення якості освіти.
3. Система та механізми забезпечення академічної доброчесності.
4. Критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти.
5. Критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної  діяльності педагогічних працівників.
6. Критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівника закладу освіти.
7. Забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу, в тому числі для самостійної роботи здобувачів освіти.
8. Забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом освіти.
 9. Самооцінювання якості освіти.

1.

І. Загальні положення

 Головною метою освітньої діяльності  Дем'янівської початкової школи   є всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства. Досягти даної мети можна, забезпечивши високий рівень якості освіти.

Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти в Дем'янівській  початковій  школі (далі – Положення) розроблено відповідно до вимог частини третьої статті 41 Закону України «Про освіту», Концепції реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року, Статуту закладу освіти та інших нормативних документів.

1.2. Терміни та їх визначення, що вживаються в Положенні:

 – Поло́ження – локально-правовий акт, що визначає основні правила організації, описує мету, структуру, взаємні обов’язки групи людей чи організацій, які об’єдналися для досягнення спільної мети;

– Стратегія –довгостроковий, послідовний, конструктивний, раціональний, план, який супроводжується постійним аналізом та моніторингом в процесі його реалізації та спрямований з певною метою на досягнення успіху в кінцевому результаті;

– Процедура – офіційно встановлений чи узвичаєний порядок здійснення, виконання або оформлення чого-небудь;

– Механізм – комплексний процес, спосіб організації;

– Критерії – вимоги для визначення або оцінки людини, предмета, явища (або: ознака, на підставі якої виробляється оцінка);

– Правило – вимога для виконання якихось умов всіма учасниками якої-небудь дії.

– Інструмент – засіб, спосіб для досягнення чогось.

– Моніторинг якості освіти – система послідовних і систематичних заходів, що здійснюються з метою виявлення та відстеження тенденцій у розвитку якості освіти в країні, на окремих територіях, у закладах освіти (інших суб’єктах освітньої діяльності), встановлення відповідності фактичних результатів освітньої діяльності її заявленим цілям, а також оцінювання ступеня, напряму і причин відхилень від цілей.

– Інклюзивне освітнє середовище – сукупність умов, способів і засобів їх реалізації для спільного навчання, виховання та розвитку здобувачів освіти з урахуванням їхніх потреб та можливостей;

– Академічна доброчесність – сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень;

– Академічний плагіат – оприлюднення (частково або повністю) наукових (творчих) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власного дослідження (творчості) та/або відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства;

– Списування – виконання письмових робіт із залученням зовнішніх джерел інформації, крім дозволених для використання, зокрема під час оцінювання результатів навчання;

– Обман – надання завідомо неправдивої інформації щодо власної освітньої діяльності чи організації освітнього процесу;

– Хабарництво – надання (отримання) учасником освітнього процесу чи пропозиція щодо надання (отримання) коштів, майна, послуг, пільг чи будь-яких інших благ матеріального або нематеріального характеру з метою отримання неправомірної переваги в освітньому процесі;

– Необ’єктивне оцінювання – свідоме завищення або заниження оцінки результатів навчання здобувачів освіти, несвоєчасні записи в класних журналах результатів оцінювання.


1.3. Колегіальним органом управління Дем'янівської початкової школи, який визначає, затверджує систему, стратегію та процедури внутрішнього забезпечення якості освіти, є педагогічна рада.

1.4. Внутрішня система забезпечення якості освіти в закладі включає:

– стратегію та процедури забезпечення якості освіти;

– систему та механізми забезпечення академічної доброчесності;

– критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти;

– критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників;

– оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівника закладу освіти;

– забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом освіти.

  1. Стратегія та процедура забезпечення якості освіти

 Стратегія та процедура забезпечення якості освіти в Дем'янівській початковій  школі    базується на наступних принципах:

– відповідності Державним стандартам загальної середньої освіти;

– дитиноцентризму (головним суб’єктом, на якого спрямована освітня діяльність школи, є дитина);

– відповідальності за забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності;

– системності в управлінні якістю на всіх стадіях освітнього процесу;

– здійснення обґрунтованого моніторингу якості;

– готовності суб’єктів освітньої діяльності до ефективних змін;

– відкритості інформації на всіх етапах забезпечення якості та прозорості процедур системи забезпечення якості освітньої діяльності.


            Стратегія та процедури забезпечення якості освіти передбачають здійснення таких процедур і заходів:

− удосконалення планування освітньої діяльності;

− підвищення якості знань здобувачів освіти;

− посилення кадрового потенціалу закладу освіти та підвищення кваліфікації педагогічних працівників;

− забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу та підтримки здобувачів освіти;

− розвиток інформаційних систем з метою підвищення ефективності управління освітнім процесом;

− забезпечення публічності інформації про діяльність закладу;

− створення системи запобігання та виявлення академічної недоброчесності в діяльності педагогічних працівників та здобувачів освіти.


             Основними напрямками стратегії із забезпечення якості освітньої діяльності в закладі освіти є:

– якість освіти;

– рівень професійної компетентності педагогічних працівників і забезпечення їх вмотивованості до підвищення якості освітньої діяльності;

– якість реалізації освітніх програм, вдосконалення змісту, форм та методів освітньої діяльності та підвищення рівня об’єктивності оцінювання.

 
            Механізм функціонування системи забезпечення якості освіти  в Дем'янівській початковій  школі     включає послідовну підготовку та практичну реалізацію наступних етапів управління:

– планування (аналіз сучасного стану освітньої діяльності та освітнього процесу; визначення сильних сторін і проблем у розвитку; визначення пріоритетних цілей та розробка планів їх реалізації);

– організацію (переформатування/створення організаційної структури для досягнення поставлених цілей; визначення, розподіл та розмежування повноважень із метою координування та взаємодії у процесі виконання завдань);

– контроль (розробка процедур вимірювання та зіставлення отриманих результатів зі стандартами);

– коригування (визначення та реалізація необхідних дій та заходів, націлених на стимулювання процесу досягнення максимальної відповідності стандартам).


        Система контролю якості освітнього процесу в закладі включає:

  • Самооцінку ефективності діяльності із забезпечення якості;
  • Контроль якості результатів навчання та об’єктивності оцінювання;
  • Контроль якості реалізації навчальних (освітніх) програм.

    Критеріями ефективності внутрішньої системи забезпечення якості освіти в Дем'янівській початковій  школі    є:
  1. Досягнення здобувачів освіти, показники результатів їх навчання.
  2. Відповідність показників успішності здобувачів освіти результатам їх навчання на кожному рівні  освіти під час державної підсумкової атестації.
  3.  Якісний склад та ефективність роботи педагогічних працівників.
  4. Показник наявності освітніх, методичних і матеріально-технічних ресурсів для забезпечення якісного освітнього процесу


Завдання внутрішньої системи забезпечення якості освіти в Дем'янівській початковій  школі:   

– оновлення методичної бази освітньої діяльності;

– контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробка рекомендацій щодо їх покращення;

– моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу освіти; – створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

В ході реалізації Стратегії використовуються різні підходи до самооцінювання: кількісний, описовий і комбінований, тобто поєднання кількісного й описового.

 Для вивчення якості освітньої діяльності у закладі використовується такі методи збору інформації та інструменти:

– опитування (анкетування учасників освітнього процесу (педагогів,

учнів, батьків), інтерв’ю (з педагогічними працівниками, представниками учнівського самоврядування), фокус-групи (з батьками, учнями, педагогами);

– вивчення документації (річний план роботи, протоколи засідань

педагогічної ради, класні журнали тощо);

– моніторинги навчальних досягнень здобувачів освіти, педагогічної діяльності (спостереження за проведенням навчальних занять, за освітнім середовищем, санітарно-гігієнічних умов, стану забезпечення навчальних приміщень, безпеки спортивних та ігрових майданчиків, роботи їдальні, впливу середовища на навчальну діяльність тощо);

– аналіз даних та показників, які впливають на освітню діяльність (система оцінювання навчальних досягнень учнів, підсумкове оцінювання учнів, фінансування закладу освіти, кількісно-якісний кваліфікаційний склад педагогічних працівників тощо);

– інші інструменти, не заперечені законодавством.

          Основними показниками, які підлягають контрольно-оцінній діяльності, є стандарти, визначені Державною службою якості освіти України для проведення аудиту (освітнє середовище, педагогічна діяльність, система оцінювання учнів і управлінські процеси).

             Контрольно-оцінна діяльність проводиться з метою вивчення та оцінки якості освітньої діяльності і отримання інформації про реальний стан справ за кількома десятками параметрів, кожен з яких розкриває роботу закладу глибше. Така інформація допомагає проаналізувати сильні і слабкі сторони роботи школи, підказує можливі шляхи підвищення якості освітньої діяльності.

  1. Система та механізми забезпечення академічної доброчесності в Дем'янівській початковій  школі   

           Система забезпечення академічної доброчесності в Дем'янівській початковій  школі    функціонує відповідно до статті 42 Закону України «Про освіту».

          Дотримання академічної доброчесності педагогічними працівниками передбачає:

– посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;

– дотримання норм законодавства про авторське право і суміжні права;

– надання достовірної інформації про методики і результати досліджень, джерела використаної інформації та власну педагогічну (науково-педагогічну, творчу) діяльність;

– контроль за дотриманням академічної доброчесності здобувачами освіти;

– об’єктивне оцінювання результатів навчання.


           Дотримання академічної доброчесності здобувачами освіти передбачає:

– самостійне виконання навчальних завдань, завдань поточного та підсумкового контролю результатів навчання;

– посилання на джерела інформації у разі використання ідей, розробок, тверджень, відомостей;

– постійна підготовка до уроків, домашніх завдань;

– самостійне подання щоденника для виставлення педагогом одержаних балів;

– надання достовірної інформації про власні результати навчання батькам (особам, які їх замінюють).


         Порушенням академічної доброчесності в Дем'янівській початковій  школі   

 вважається:

– академічний плагіат;

– фабрикація;

– списування;

– обман;

– хабарництво;

– відмова своєчасно надавати інформацію (усно або письмово) про методики, технології, прийоми, методи викладання, стан виконання програми, рівень сформованості компетентностей здобувачами освіти;

– необ’єктивне оцінювання;

– невиконання обов’язків педагогічного працівника, передбачених статтею 54 Закону України «Про освіту».

 

 Заходи, спрямовані на дотримання академічної доброчесності в Дем'янівській початковій  школі, включають:

– ознайомлення педагогічних працівників, здобувачів освіти з вимогами щодо належного оформлення посилань на використані джерела інформації;

– ознайомлення педагогічних працівників, здобувачів освіти з документами, що унормовують дотримання академічної доброчесності та встановлюють відповідальність за її порушення;

– проведення методичних заходів, що забезпечують формування загальних компетентностей з дотриманням правових та етичних норм і принципів, коректного менеджменту інформації при роботі з інформаційними ресурсами й об’єктами інтелектуальної власності;

– включення до планів виховної роботи класних колективів заходів із формування у здобувачів освіти етичних норм, що унеможливлюють порушення академічної доброчесності;

– розміщення на веб-сайті закладу правових та етичних норм, принципів та правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу.

            Виявлення порушень академічної доброчесності в Дем'янівській початковій  школі    здійснюється наступним чином.

Особа, яка виявила порушення академічної доброчесності педагогічним працівником, здобувачем освіти має право звернутися з письмовою заявою до керівника  школи. Заява щодо зазначеного порушення розглядається на засіданні Комісії, яка створюється наказом керівника  і ухвалює рішення про притягнення до академічної відповідальності (за погодженням з органом самоврядування здобувачів освіти).

До складу Комісії входять представники педагогічного колективу та батьківської громади. Склад комісії погоджується на засіданні педагогічної ради закладу освіти та затверджується наказом керівника.

Термін повноважень Комісії – 1 рік.

Комісія звітує про свою роботу раз на рік.

          Кожна особа, стосовно якої порушено питання про порушення нею академічної доброчесності, має такі права:

– ознайомлюватися з усіма матеріалами перевірки щодо встановлення факту порушення академічної доброчесності, подавати до них зауваження;

– особисто або через представника надавати усні та письмові пояснення або відмовитися від надання будь-яких пояснень, брати участь у дослідженні доказів порушення академічної доброчесності;

– знати про дату, час і місце та бути присутньою під час розгляду питання про встановлення факту порушення академічної доброчесності та притягнення її до академічної відповідальності;

– оскаржити рішення про притягнення до академічної відповідальності до органу, уповноваженого розглядати апеляції, або до суду.

  1. Критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти

             Оцінювання результатів навчання здійснюється відповідно до: Наказу  №813 від 13.07.2021  «Про затвердження методичних рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання учнів 1-4 класів»  

Стандарти загальної середньої освіти для кожного освітнього рівня розробляє і затверджує Міністерство освіти і науки. Усі вимоги стандарту із забезпечення якості освіти (стандарту) загальні й застосовуються в усіх структурних підрозділах школи.

На підставі Міністерських програм школа розробляє навчальний план. Навчальний план є нормативним документом , який визначає зміст навчання та регламентує організацію освітнього процесу. Навчальний план затверджує директор і погоджує з педагогічною радою.

Школа регулярно контролює й оцінює показники, пов’язані з внутрішнім забезпеченням якості загальної середньої освіти, використовуючи системи контролю, що дозволяє оцінювати якість надання послуг у сфері освіти та їх відповідність встановленим вимогам.

Метою навчання є сформовані компетентності. Вимоги до обов’язкових результатів навчання визначаються з урахуванням компетентнісного підходу до навчання, в основу якого покладено ключові компетентності:

1) вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти;

2) математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;

3) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;

4) інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;

5) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;

6) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;

7) навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;

8) громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;

9) культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;

10) підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.

            Внутрішня система моніторингу рівня знань учнів діє відповідно до нормативних документів школи, Положення про академічну доброчесність педагогічних працівників та здобувачів освіти, Положення про державну підсумкову атестацію з предметів загальноосвітньої підготовки.

 Критерії оцінювання навчальних досягнень реалізуються в нормах оцінок, які встановлюють чітке співвідношення між вимогами до знань, умінь і навичок, які оцінюються, та показником оцінки в балах.

Навчальні досягнення здобувачів у 1-2 класах підлягають вербальному, формувальному оцінюванню, у 3-4 – формувальному та підсумковому (бальному) оцінюванню.

Формувальне оцінювання учнів 1 класу проводиться відповідно до Методичних рекомендацій щодо формувального оцінювання учнів 1 класу (листи МОН від 18.05.2018 №2.2-1250 та від 21.05.2018 №2.2-1255).

Основними видами оцінювання здобувачів освіти є поточне та підсумкове (тематичне, семестрове, річне), державна підсумкова атестація.
В  школі використовується поточний контроль шляхом виконання різних видів завдань, передбачених навчальною програмою, у тому числі для самостійної та індивідуальної роботи здобувачів освіти протягом семестру. Поточний контроль здійснюється під час проведення практичних та лабораторних занять, а також за результатами перевірки контрольних, самостійних робіт, індивідуальних завдань тощо.

Форми проведення видів контролю, їх кількість визначається робочою програмою.

Тематична перевірка у 2-3 класах здійснюється у формі тематичної діагностичної роботи після опанування програмової теми/розділу.

Підсумкова перевірка у 4 класі передбачає тематичну перевірку та підсумкові контрольні роботи після опанування програмової теми.

Оприлюднення результатів контролю здійснюється відповідно до вищезазначених нормативних документів.

Результати навчання здобувачів освіти на кожному рівні повної загальної середньої освіти оцінюються шляхом державної підсумкової атестації, яка може здійснюватися в різних формах, визначених законодавством, зокрема у формі зовнішнього незалежного оцінювання.

  1. Критерії, правила і процедури оцінювання

педагогічної діяльності педагогічних працівників

Внутрішня система забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності Дем'янівської  початкової   школи  передбачає підвищення якості професійної підготовки фахівців відповідно до очікувань суспільства.

Вимоги до педагогічних працівників Дем'янівської  початкової   школи   встановлюються у відповідності до розділу VІІ Закону України «Про освіту» від 05.09.2017 року №2143-ѴІІІ, чинного з 28.09.2017 року.

Процедура призначення на посаду педагогічних працівників регулюється чинним законодавством (обрання за конкурсом, укладення трудових договорів) відповідно до встановлених вимог (ст. 24 Закону «Про загальну середню освіту»).

 Основними критеріями оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників в Дем'янівській   початковій  школі  є:

– стан забезпечення кадрами відповідно фахової освіти;

– освітній рівень педагогічних працівників;

– результати атестації;

– систематичність підвищення кваліфікації;

– наявність педагогічних звань, почесних нагород;

– наявність авторських програм, посібників, методичних рекомендацій, статей тощо;

– участь в експериментальній діяльності;

– результати освітньої діяльності;

– оптимальність розподілу педагогічного навантаження;

– показник плинності кадрів.

 З метою вдосконалення професійної підготовки педагогів Дем'янівської  початкової   школи  шляхом поглиблення, розширення й оновлення професійних компетентностей та відповідно до статті 59 Закону України “Про освіту” організовується підвищення кваліфікації педагогічних працівників.   Школа забезпечує підвищення кваліфікації педагогічних працівників не рідше одного разу на п’ять років. Підвищення кваліфікації педагогічних працівників організовується та проводиться згідно з планом – графіком, який є складовою річного плану роботи школи.           Підвищення кваліфікації педагогічних працівників здійснюється за такими видами: курси, семінари, семінари – практикуми, тренінги, конференції, вебінари, « круглі столи» тощо.  Для вдосконалення фахової майстерності, підвищення професійного потенціалу педагогічного складу в школі передбачено:

  • розширення зв’язків методичних об’єднань з колегами інших загальноосвітніх закладів району, області, України;
  • посилення роботи з молодими вчителями;
  • підвищення рівня володіння педагогічними працівниками інформаційними технологіями в сучасному педагогічному процесі, врахування його в ході атестації вчителів.

Показником ефективності та результативності діяльності педагогічних працівників є їх атестація.

 Процедура оцінювання педагогічної діяльності педагогічного працівника включає в себе атестацію та сертифікацію. Атестація педагогічних працівників – це система заходів, спрямованих на всебічне та комплексне оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників. Атестація педагогічних працівників здійснюється відповідно до Типового положення про атестацію педагогічних працівників, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 06.10.2010 року із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту № 1473 від 20.12.2011, наказом МОН № 1135 від 08.08.2013.

Щорічне підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладів загальної середньої освіти здійснюється відповідно до Закону України “Про освіту” та листа МОН № 1/9-683 від 04.11.19 року «Щодо підвищення кваліфікації та атестації педагогічних працівників». Педагогічні працівники зобов’язані щороку підвищувати кваліфікацію, загальний обсяг академічних годин – не менше ніж 150 годин на 5 років.

. Один із принципів організації атестації – здійснення комплексної оцінки діяльності педагогічного працівника, яка передбачає забезпечення всебічного розгляду матеріалів з досвіду роботи, вивчення необхідної документації, порівняльний аналіз результатів діяльності впродовж усього періоду від попередньої атестації. Необхідною умовою об’єктивної атестації є всебічний аналіз освітнього процесу у закладі, вивчення думки батьків, учнів та колег вчителя, який атестується тощо.

Визначення рівня результативності діяльності педагога, оцінювання за якими може стати підставою для визначення його кваліфікаційного рівня наведено в таблиці:

 

 

Критерії оцінювання роботи вчителя

І. Професійний рівень діяльності вчителя

                                          Кваліфікаційні категорії

Критерії

Спеціаліст другої  категорії

Спеціаліст першої категорії

Спеціаліст вищої категорії

1. Знання теоретичних і практичних основ предмета

Відповідає загальним вимогам, що висуваються до вчителя.  Має глибокі знання зі свого предмета

Відповідає вимогам, що висуваються до вчителя першої кваліфікаційної категорії. Має глибокі та різнобічні знання зі свого предмета й суміжних дисциплін

Відповідає вимогам, що висуваються до   вчителя вищої кваліфікаційної категорії. Має глибокі знання зі свого предмета і суміжних дисциплін, які значно перевищують обсяг програми

2. Знання сучасних досягнень у методиці

Слідкує за спеціальною і методичною літературою;

працює за готовими методиками й програмами навчання; використовує прогресивні ідеї минулого і сучасності; уміє самостійно

розробляти методику викладання

Володіє методиками аналізу  навчально-методичної роботи з предмета; варіює готові, розроблені іншими методики й програми; використовує програми й методики, спрямовані на розвиток особистості, інтелекту вносить у них (у разі потреби) корективи

Володіє методами науководослідницької, експериментальної роботи, використовує в роботі власні оригінальні програми й методики

3. Уміння аналізувати свою діяльність

Бачить свої недоліки, прогалини і прорахунки в роботі, але при цьому не завжди здатний встановити причини їхньої появи. Здатний домагатися змін на краще на основі самоаналізу, однак покращення мають нерегулярний характер і поширюються лише на окремі ділянки роботи

Виправляє допущені помилки і посилює позитивні моменти у своїй роботі, знаходить ефективні рішення. Усвідомлює необхідність систематичної роботи над собою і активно включається в ті види діяльності, які сприяють формуванню потрібних якостей

Прагне і вміє бачити свою діяльність збоку, об’єктивно й неупереджено оцінює та аналізує її, виділяючи сильні і слабкі сторони. Свідомо намічає програму самовдосконалення, її мету, завдання, шляхи реалізації

4. Знання нових педагогічних концепцій

Знає сучасні технології навчання й виховання; володіє набором варіативних методик і педагогічних технологій; здійснює їх вибір і застосовує відповідно до інших умов

Уміє демонструвати на практиці високий рівень володіння методиками; володіє однією із сучасних технологій розвиваючого навчання; творчо користується технологіями й програмами

Розробляє нові педагогічні технології навчання й виховання, веде роботу з їх апробації, бере участь у дослідницькій, експериментальній діяльності

5.Знання теорії педагогіки й вікової психології учня

Орієнтується в сучасних психолого-педагогічних концепціях навчання, але рідко застосовує їх у своїй практичній діяльності. Здатний приймати рішення в типових ситуаціях

Вільно орієнтується в сучасних психолого-педагогічних концепціях навчання й виховання, використовує їх як основу у своїй практичній діяльності. Здатний швидко -й підсвідомо обрати оптимальне рішення

Користується різними формами  психолого-педагогічної діагностики й науковообґрунтованого прогнозування. Здатний передбачити розвиток подій і прийняти рішення в нестандартних ситуаціях

ІІ. Результативність професійної діяльності вчителя

Критерії

Спеціаліст  другої  категорії

Спеціаліст першої категорії

Спеціаліст вищої категорії

1.Володіння способами індивідуалізації навчання

Враховує у стосунках з учнями індивідуальні особливості їхнього розвитку, здійснює диференційований підхід з урахуванням темпів розвитку, нахилів та інтересів, стану здоров’я. Знає методи діагностики рівня інтелектуального й особистісного розвитку дітей

Уміло користується елементами, засобами діагностики і корекції індивідуальних особливостей учнів під час реалізації диференційованого підходу. Створює умови для розвитку талантів, розумових і фізичних здібностей

Сприяє пошуку, відбору і творчому розвитку обдарованих дітей. Уміє тримати в полі зору  «сильних», «слабких» і «середніх» за рівнем знань учнів; працює за індивідуальними планами з обдарованими і слабкими дітьми

2.Уміння активізувати пізнавальну діяльність учнів

Створює умови, що формують мотив діяльності. Уміє захопити учнів своїм предметом, керувати колективною роботою, варіювати різноманітні методи й форми роботи. Стійкий інтерес до навчального предмета і висока пізнавальна активність учнів поєднується з не дуже ґрунтовними знаннями, з недостатньо сформованими навичками учіння

Забезпечує успішне формування системи знань на основі самоуправління процесом учіння. Уміє цікаво подати навчальний матеріал, активізувати учнів, збудивши в них інтерес до особистостей самого предмета; уміло варіює форми і методи навчання. Міцні, ґрунтовні знання учнів поєднуються з високою пізнавальною активністю і сформованими навичками

Забезпечує залучення кожного школяра до процесу активного учіння. Стимулює внутрішню (мислительну) активність, пошукову діяльність. Уміє ясно й чітко викласти навчальний матеріал; уважний до рівня знань усіх учнів. Інтерес до навчального предмета в учнів поєднується з міцними знаннями і сформованими навичками

3. Робота з розвитку в учнів загальнонавчальних вмінь і навичок

Прагне до формування навичок раціональної організації праці

Цілеспрямовано й професійно формує в учнів уміння й навички раціональної організації навчальної праці (самоконтроль у навчанні, раціональне планування навчальної праці, належний темп читання, письма, обчислень). Дотримується єдиних вимог щодо усного і писемного мовлення: оформлення письмових робіт учнів у зошитах, щоденниках (грамотність, акуратність, каліграфія)

 

4.Рівень навченості учнів

Забезпечує стійкий позитивний результат, ретельно вивчає критерії оцінювання, користується ними на практиці; об’єктивний в оцінюванні знань учнів

Учні демонструють знання теоретичних і практичних основ предмета; показують хороші результати за наслідками зрізів, перевірних робіт, екзаменів

Учні реалізують свої інтелектуальні можливості чи близькі до цього; добре сприймають, засвоюють і відтворюють пройдений навчальний матеріал, демонструють глибокі, міцні знання теорії й навички розв’язування практичних завдань, здатні включитися в самостійний пізнавальний пошук

ІІІ. Комунікативна культура

Критерії

Спеціаліст другої категорії

Спеціаліст першої категорії

Спеціаліст вищої категорії

1. Комунікативні й організаторські здібності

Прагне до контактів з людьми. Не обмежує коло знайомих; відстоює власну думку; планує свою роботу, проте потенціал його нахилів не вирізняється високою стійкістю

Швидко знаходить друзів, постійно прагне розширити коло своїх знайомих; допомагає близьким, друзям; проявляє ініціативу в спілкуванні; із задоволенням бере участь в організації громадських заходів; здатний прийняти самостійне рішення в складній ситуації. Усе виконує за внутрішнім переконанням, а не з примусу. Наполегливий у діяльності, яка його приваблює

Відчуває потребу в комунікативній і організаторській діяльності; швидко орієнтується в складних ситуаціях; невимушено почувається в новому колективі; ініціативний, у важких випадках віддає перевагу самостійним рішенням; відстоює власну думку й домагається її прийняття. Шукає такі справи, які б задовольнили його потребу в комунікації та організаторській діяльності

2. Здатність до співпраці з учнями

Володіє відомими в педагогіці прийомами переконливого впливу, але використовує їх без аналізу ситуації

Обговорює й аналізує ситуації разом з учнями і залишає за ними право приймати власні рішення. Уміє сформувати громадську позицію учня, його реальну соціальну поведінку й вчинки, світогляд і ставлення до учня, а також готовність до подальших виховних впливів учителя

Веде постійний пошук нових прийомів переконливого впливу й передбачає їх можливе використання в спілкуванні. Виховує вміння толерантно ставитися До чужих поглядів. Уміє обґрунтовано користуватися поєднанням методів навчання й виховання, що дає змогу досягти хороших результатів при оптимальному докладанні розумових, вольових та емоційних зусиль учителя й учнів

 3. Готовність до співпраці з колегами

Володіє адаптивним стилем поведінки, педагогічного спілкування; намагається створити навколо себе доброзичливу обстановку співпраці з колегами

Намагається вибрати стосовно кожного з колег такий спосіб поведінки, де найкраще поєднується індивідуальний підхід з утвердженням колективістських принципів моралі

Неухильно дотримується професійної етики спілкування; у будь-якій ситуації координує свої дії з колегами

4. Готовність до співпраці з

батьками

 

Визначає педагогічні завдання з урахуванням особливостей дітей і потреб сім’ї, систематично співпрацює з батьками

Залучає батьків до діяльності; спрямованої на створення умов, сприятливих для розвитку їхніх дітей; формує в батьків позитивне ставлення до оволодіння знаннями педагогіки й психології

Налагоджує контакт із сім’єю не тільки тоді, коли потрібна допомога батьків, а постійно, домагаючись відвертості, взаєморозуміння, чуйності

5. Педагогічний такт

Володіє педагогічним тактом, а деякі його порушення не позначаються негативно на стосунках з учнями

Стосунки з дітьми будує на довірі, повазі, вимогливості, справедливості

 

6. Педагогічна культура

Знає елементарні вимоги до мови, специфіку інтонацій у Мовленні, темпу мовлення дотримується не завжди

Уміє чітко й логічно висловлювати думки в усній, письмовій та графічній формі. Має багатий словниковий запас, добру дикцію, правильну інтонацію

Досконало володіє своєю мовою, словом, професійною термінологією

7. Створення комфортного мікроклімату

Глибоко вірить у великі можливості кожного учня. Створює сприятливий морально-психологічний клімат для кожної дитини

Наполегливо формує моральні уявлення, поняття учнів, виховує почуття гуманності, співчуття, жалю, чуйності. Створює умови для розвитку талантів, розумових і фізичних здібностей, загальної культури особистості

Сприяє пошуку, відбору і творчому розвиткові обдарованих дітей

           

 

Сертифікація педагогічних працівників – це зовнішнє оцінювання професійних компетентностей педагогічного працівника (у тому числі з педагогіки та психології, практичних вмінь застосування сучасних методів і технологій навчання), що здійснюється шляхом незалежного тестування, самооцінювання та вивчення практичного досвіду роботи. Сертифікація педагогічного працівника відбувається на добровільних засадах виключно за його ініціативою.

 

  1. Критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівного працівника закладу освіти

Внутрішня система забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності  в Дем'янівській   початковій   школі  визначає стратегію управління в закладі освіти, напрямки ефективних змін та розвитку освітньої системи.

Для цього застосовується моніторинг якості освітнього процесу в закладі освіти як система збору, обробки, збереження та розповсюдження інформації про стан освітнього процесу чи окремих його елементів із метою інформаційного забезпечення управління та прийняття оптимальних управлінських рішень щодо підвищення ефективності функціонування усіх складових освітнього процесу, їхній взаємодії для досягнення очікуваних й запланованих результатів, а також інноваційного розвитку закладу освіти.

Управління процесом забезпечення якості освіти в Дем'янівській   початковій   школі   забезпечується внутрішніми нормативно-правовими документами (Статутом, Положеннями, рішеннями, наказами тощо), що визначають зміст внутрішньої системи забезпечення якості освіти та механізми її забезпечення.

     Процедура управління процесом забезпечення якості освіти в Дем'янівській   початковій   школі   включає:

 – ухвалення рішення про початок формування системи внутрішнього забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності;

– призначення відповідальних за розробку, впровадження та функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти;

– навчання педпрацівників правилам і процедурам впровадження внутрішньої системи забезпечення якості освіти;

– формування та підготовка аналітичної групи з визначення ефективності впровадження та функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти на окремих етапах та у цілому;

– формування Політики та Цілей у сфері якості (на перспективу, навчальний рік тощо);

– визначення видів діяльності та процесів у рамках складових внутрішньої системи забезпечення якості освіти;

– розробка процедур для визначених процесів (дій, заходів) (внутрішні нормативні основи закладу освіти);

– визначення та розвиток системи моніторингу якості в закладі;

– удосконалення системи аналізу та прийняття підсумкових рішень.


           Відповідальними за впровадження та вдосконалення системи забезпечення якості освіти та якості освітньої діяльності в Дем'янівській   початковій   школі   є керівник  закладу, педагогічні працівники, методичне об’єднання, педагогічна рада закладу освіти.  
           

            Критерії ефективності управлінської діяльності в Дем'янівській   початковій   школі   щодо забезпечення функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти:

– наявність нормативних документів, де закріплені вимоги до  якості освітнього процесу;

– оптимальність та дієвість управлінських рішень;

– керованість процесу управління забезпеченням функціонування внутрішньої системи забезпечення якості освіти (наявність посадових осіб, які відповідають за управління якістю освітнього процесу);

– формування освітньої програми закладу освіти (раціональність використання інваріантної, варіативної складової);

– підвищення показника відповідності засвоєних здобувачами освіти рівня та обсягу знань, умінь, навичок, інших компетентностей вимогам стандартів освіти;

– кореляція показників успішності з результатами державної підсумкової атестації;

– наявність та ефективність системи моральних стимулів для досягнення високого рівня якості освітнього процесу.

 

  1. Забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу, в тому числі для самостійної роботи здобувачів освіти.

           Одним із основних елементів забезпечення якості освітнього процесу в Дем'янівській   початковій   школі  є наявність відповідних ресурсів (кадрових, матеріально-технічних, навчально-методичних та інформаційних) та ефективність їх застосування. Також освітній процес забезпечено навчальною, методичною та науковою літературою на паперових та електронних носіях .

           Навчальні програми, за якими здійснюється освітній процес здобувачів початкової освіти, забезпечують можливість досягнення необхідних компетентностей.

             Забезпеченість освітнього процесу навчальною літературою становить 100 %.

Дем'янівська   початкова   школа  має доступ до мережі Інтернет.  

  Класні керівники допомагають учням у реалізації заходів із соціальної адаптації.          

  1. Забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління закладом освіти.

В Дем'янівській   початковій   школі  здійснюється збір, узагальнення, аналіз та використання відповідної інформації для ефективного управління освітнім процесом та іншою діяльністю.

Ефективному управлінню якістю освітньої діяльності в закладі освіти сприяють електронна система збирання й аналізу інформації та частково система електронного документообігу. При оцінці якості освітнього процесу використовуються комп’ютерні технології для обробки досягнень кваліметрії.
Для обміну інформацією з якості освітнього процесу використовується відео- аудіо- і магнітні носії інформації, розмножувальна техніка.

У закладі створений банк даних (статистика) за результатами освітнього процесу та освітньої діяльності:

– статистична інформація форм ЗНЗ-1,  83-РВК ;

– інформаційна база про якість освітнього процесу на рівні різних класів;

– інформаційна база про результати державної підсумкової атестації в співставленні з річними показниками;

Публічність інформації про діяльність  закладу  забезпечується згідно зі статтею 30 Закону України «Про освіту».

На офіційному сайті розміщуються:

– статут закладу освіти;

– ліцензія на провадження освітньої діяльності;

– структура та органи управління закладу освіти;

– кадровий склад закладу освіти згідно з ліцензійними умовами;

– освітні програми, що реалізуються в закладі освіти, та перелік освітніх компонентів, що передбачені відповідною освітньою програмою;

– ліцензований обсяг та фактична кількість осіб, які навчаються у закладі освіти;

– мова освітнього процесу;

– матеріально-технічне забезпечення закладу освіти;

– результати моніторингу якості освіти;

– річний звіт про діяльність закладу освіти;

– умови доступності закладу освіти для навчання осіб з особливими освітніми потребами.

Інформація, що підлягає оприлюдненню на офіційному сайті, систематично поновлюється.

 Нормативна база:

– Конвенція про права людини;

– Конституція України;

– Закон України «Про охорону дитинства»;

– Закон України «Про освіту» № 2145-VIII від 05.09.2017 {Із змінами, внесеними згідно із Законом № 764-IX  від 13.07.2020, ВВР, 2020, №48, ст. 431};

– Закон України «Про повну загальну середню освіту»

– Концепція реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти «Нова українська школа» на період до 2029 року, схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 року № 988-р;

– Стандарти повної загальної середньої освіти;

– Статут закладу повної загальної середньої освіти.

 9. Самооцінювання якості освіти

9.1. Функції самооцінювання

Отримання порівняльних даних.

Упорядкування інформації про стан і динаміку якості освітнього процесу.

Координація діяльності організаційних структур (шкільне методичне об’єднання, творча групи) задіяних у процедурах моніторингу.

9.2. Види самооцінювання

Моніторинг навчальних досягнень здобувачів освіти.

Моніторинг педагогічної діяльності.

Моніторинг за освітнім середовищем.

9.3. Етапи проведення самооцінювання

Терміни проведення моніторингу визначаються планом роботи школи на кожен навчальний рік.

Самооцінювання включає три етапи:

  • підготовчий — визначення об’єкта вивчення, визначення мети, критерії оцінювання, розробка інструментарію і механізму відстеження, визначення термінів;
  • практичний (збір інформації) — аналіз документації, тестування, контрольні зрізи, анкетування, цільові співбесіди, самооцінка тощо;
  • аналітичний — систематизація інформації, аналіз інформації, коректування, прогнозування, контроль за виконанням прийнятих управлінських рішень.

9.4. Виконавцями самооцінювання є робоча комісія у складі керіника , керівника МО, вчителів, батьків, учнів.

Функціональні обов’язки робочої комісії:

  • бере участь у розробленні інструментарію;
  • бере участь у розробленні критеріїв оцінювання результативності освітнього процесу та професійної діяльності педагогів;
  • проводить експертизу, дослідження, анкетування, опитування та оцінювання здобувачів освіти;
  • аналізує результати зібраної інформації;
  • веде облік результатів;
  • готує пропозиції для адміністрації щодо удосконалення освітнього процесу.

9.5. Для вивчення якості освітньої діяльності у закладі можна використовувати такі методи збору інформації та інструменти:

–   опитування:

  • анкетування учасників освітнього процесу (педагогів, учнів, батьків);

інтерв’ю (з педагогічними працівниками);

  • фокус-групи (з батьками, учнями, педагогами);

– вивчення документації (річний план роботи, протоколи засідань педагогічної ради, класні журнали тощо);

–  визначення рівня навчальних досягнень здобувачів освіти (контрольний зріз знань).

9.6.  Завдання моніторингу  якості  освіти:

–     здійснення систематичного контролю за освітнім процесом в  школі;

–   аналіз чинників впливу на результативність освітнього  процесу, підтримка високої мотивації навчання;

–  створення оптимальних соціально-психологічних умов для саморозвитку та самореалізації учнів  і педагогів;

–    прогнозування на підставі об’єктивних даних динаміки й тенденцій розвитку освітнього процесу в школі.

Основними формами моніторингу є:

–   проведення контрольних робіт;

–  участь  учнів  у різних  конкурсах, турнірах;

–   перевірка  документації;

–  опитування, анкетування;

–  відвідування уроків, заходів.

Критерії моніторингу:

–  об’єктивність;

– систематичність;

–   відповідність завдань змісту досліджуваного матеріалу;

–  надійність (повторний контроль іншими суб’єктами);

–  гуманізм (в умовах довіри, поваги до особистості).

Очікувані результати:

– отримання результатів стану освітнього процесуї;

–  покращення функцій управління освітнім процесом, накопичення даних для прийняття управлінських та тактичних рішень.

Підсумки моніторингу:

–  підсумки моніторингу узагальнюються у схемах, діаграмах, висвітлюються в аналітично-інформаційних матеріалах;

–  за результатами моніторингу розробляються рекомендації, приймаються управлінські рішення щодо планування та корекції роботи;

–  дані моніторингу можуть використовуватись для обговорення на засіданнях методичного об’єднання  вчителів, нарадах при директору,  засіданнях педагогічної  ради.

Щорічний звіт оприлюднюється на сайті закладу освіти